Україна стоїть на порозі масштабної цифрової трансформації у сфері правосуддя. Впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) обіцяє змінити підходи до роботи судів, зробити їх прозорішими, доступнішими та зручнішими для всіх учасників процесу. Як це відбувається на практиці і чому цифровізація судочинства — це більше, ніж просто технічний проєкт?
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система — це масштабна платформа, покликана автоматизувати роботу судів і зробити процес правосуддя ефективнішим. Лише у 2023 році українські суди розглядали понад 3 мільйони справ. Зрозуміло, що обробка такої кількості документів вручну або без інтегрованих цифрових інструментів створює величезне навантаження на систему.
ЄСІТС дозволяє суддям, адвокатам і громадянам швидко отримувати доступ до матеріалів справ, брати участь у засіданнях онлайн і забезпечує обмін інформацією з іншими державними реєстрами. Наприклад, у 2023 році майже 904 тис. судових засідань відбувалися в онлайн-форматі, що стало особливо важливим у період воєнного стану.
Модернізація ЄСІТС — це не лише розробка нових технічних рішень. Вона передбачає впровадження нових стандартів безпеки даних, удосконалення бізнес-процесів та створення зручних сервісів для користувачів. Але головне — це прозорість і підзвітність, які закладені в основу реформи.
Це також виконання міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Цифровізація судочинства є частиною судової реформи в межах ініціативи ЄС для України — Ukraine Facility Plan.
Цифровізація судочинства — це поступове перетворення усіх судових процесів у електронні сервіси, що потребує чіткої стратегії, координації й залучення всіх зацікавлених сторін. З цією метою при Державній судовій адміністрації України створено Проєктний офіс.
Проєктний офіс використовує підходи міжнародної практики управління проєктами, зокрема стандарти Project Management Institute (PMI). Його головне завдання — забезпечити, щоб усі етапи проєктів були структурованими, контрольованими та результативними. У нашому випадку Проєктний офіс Державної судової адміністрації займається питаннями цифрового розвитку, трансформацій і цифровізації.
Такий підхід допомагає уникати хаотичності, розпорошення зусиль і дублювання роботи. Проєктний офіс контролює всі аспекти модернізації Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: від розробки технічної документації до впровадження нових рішень, тестування та координації роботи з різними стейкхолдерами.
Цікаво, що практика створення Проєктних офісів у державних органах уже успішно працює в Україні. Подібні офіси функціонують у Мінфіні, Міноборони, Мінвідновлення та інших відомствах. Вони допомагають координувати масштабні ініціативи, такі як запуск цифрових послуг, модернізація транспортної інфраструктури чи реформування систем закупівель.
Таким чином, Проєктний офіс — це не просто "ще одна" управлінська структура, а важливий інструмент для системного втілення будь-яких масштабних трансформацій. Те, що мовою проєктних менеджерів називається "управління змінами".
Важливо, що ці зміни відбуваються за сприяння міжнародних партнерів, зокрема проєкту "Підтримка цифрової трансформації" (DTA), що фінансується USAID і UK Dev.
Ключовим документом, що закріплює це партнерство, став Меморандум про співпрацю між ДСА України, Фондом Євразія та Фондом Східна Європа. Це дозволяє залучати ресурси, експертну допомогу та найкращі міжнародні практики.
Для досягнення цілей команда ДСА України використовує підхід OKR (Objectives and Key Results), який дозволяє визначити чіткі завдання та оцінювати їх виконання.
Знов ж таки, OKR — інноваційний підхід, який вже став частиною роботи кількох державних органів України. Приміром, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) впровадило OKR у своїй діяльності ще у 2021 році, а Мінцифри почало використовувати цю методологію у 2024 році.
Як зазначив Михайло Федоров, віце-прем’єр та міністр цифрової трансформації, на нещодавньому форумі Forbes Tech 2024, "завдяки методу постановки та реалізації цілей OKR Мінцифри збільшило ефективність дев’яти напрямків роботи органу вдесятеро за останні півроку".
Команда ДСА України на власному прикладі вже переконалась в ефективності методу. Підхід забезпечує прозорість на всіх рівнях: кожен співробітник знає, над чим працюють інші команди, і як їхня робота співвідноситься із загальними цілями. Таке узгодження дій сприяє синергії та ефективності.
Перед командою ДСА України стоять амбітні виклики, які потребують системного підходу та скоординованих зусиль. Одним із ключових завдань, передбачених у рамках Ukraine Facility Plan, є розробка дорожньої карти модернізації ЄСІТС і її повне впровадження до кінця 2027 року.
Важливим етапом цього процесу є інтеграція ЄСІТС з іншими державними базами даних, впровадження централізованого автоматизованого розподілу судових справ, удосконалення механізму дистанційних судових слухань і дотримання найвищих стандартів захисту інформації.
Ключову роль у досягненні цих цілей відіграє злагоджена співпраця та комунікація між усіма стейкхолдерами, серед яких — Вища рада правосуддя, Верховний Суд, Міністерство цифрової трансформації, Комітет Верховної Ради України з правової політики, міжнародні партнери та, звісно, користувачі ЄСІТС. Загальна кількість користувачів ЄСІТС, враховуючи масштаби судових процесів, сягає кількох мільйонів.
Ми прагнемо створити систему, яка охопить усі судові процеси та стане зручним сервісом, орієнтованим на різні категорії користувачів: суддів, працівників судів, громадян і бізнес. Наші пріоритети — це автоматизація робочих процесів, спрощення доступу до судових послуг. До кінця 2030 року завдяки розвитку цифрових судових сервісів ми прагнемо досягти того, щоб 90% заяв до суду подавалися онлайн.
Рівень довіри до судової влади визначається не лише якістю судових рішень, а й прозорістю та ефективністю всіх процесів у системі. Цифрова трансформація правосуддя покликана стати фундаментом для цих змін.
Леонід Сапельніков, заступник Голови Державної судової адміністрації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
Стаття знаходиться за посиланням
_03_03.png)
